Очевидно, існує можливість інтерпретації того, що є «сторінкою». У дитячій книжці на сторінці може бути одна пропозиція під картинкою на всю сторінку, а в академічному журналі текст на сторінці буде надрукований у три колонки дрібним шрифтом. Це і є причина існуючої на ринку невизначеності (1500-1700 знаків без прогалин або 1670-1860 знаків з пробілами, не кажучи вже про "екзотичні" розміри в 1100 знаків з пробілами).

Згадана невизначеність долається зверненням до нормативних документів. Можливе застосування нормативних актів, що регламентують облік праці а) автора та перекладача або б) праці друкарки при виконанні машинописних робіт. Другий підхід має право на існування остільки, оскільки у відповідних ГОСТах містяться вказівки на розмір стандартної сторінки, яка застосовується для такого обліку.

У першому випадку джерелами є Інструкція з обчислення обсягу літературного твору в авторських аркушах, запроваджена наказом ОДІЗу № 51 від 22 лютого 1940 року, дія якої була підтверджена листом Міністерства друку та телерадіокомунікацій № 26.14-16090.26-10700 від 19 жовтня 29.130-97 "Кількісні параметри видання" (п. 5.1). В обох нормативних документах міститься, зокрема, вказівка ​​на те, що авторський лист дорівнює 40 тис. друкованих знаків, а ОСТ містить примітку: «Авторський лист дорівнює приблизно 22-23 сторінкам машинописного тексту російською мовою, надрукованим на аркуші формату А4 зі стандартними полями». Під одним друкованим знаком (ударом) розуміється відтворений шляхом одноразового натискання клавіші знак (літера, цифра, розділовий знак і пробіл між словами).

Розмір умовно-стандартної (облікової) сторінки в 1800 знаків із пробілами, що найчастіше зустрічається в даний час у перекладацькій практиці, не зафіксований у нормативних документах і є похідним від поділу 40 000 друкованих знаків на приблизно сторінок в авторському аркуші. Такий розмір сторінки виходить при розподілі на 22,22. Інший розмірність умовно-стандартної сторінки виходить при розподілі її на 24 - досить поширене у практиці розуміння розміру авторського аркуша в машинописних сторінках. У цьому випадку ми приходимо до значення 1667 знаків, до якого близько стоять також розміри умовно-стандартної (облікової) сторінки, що мають ходіння на ринку, в 1668, 1670 і 1700 знаків.

Нижче в таблиці для зручності підрахунків наводиться співвідношення між умовно-стандартною сторінкою та авторським листом під час друку з різним інтервалом.

Як згадувалося вище, існують ГОСТи для обліку праці друкарок. Це - ГОСТ 6.38-72, що встановлює, зокрема, стандартні розміри полів, та ГОСТ 6.39-72, який наказує використовувати як одиницю вимірювання машинописних робіт одну нормально заповнену сторінку - аркуш паперу розміром 297x210 мм (формат А4), надрукований з одного боку.

Нормально заповненою вважається сторінка, на якій розміщується 29-31 рядок (1860 знаків) при друкуванні через 2 інтервали, 38-41 рядок (2450 знаків) — через 1,5 інтервалу або 58-61 рядок (3630 знаків) — через 1 інтервал 6 (Удару) за наявності полів з лівого боку розміром 35 мм, з правого боку - 8 мм, зверху - 20 мм і знизу - не менше 19 мм.

Як видно з наведених прикладів, облікова сторінка, що є одиницею підрахунку обсягу тексту в текстовому редакторі Microsoft Word, не відповідає жодному розміру, що базується на російських (радянських) нормативних документах і більше того, є змінною величиною, так як складається з мінливої ​​кількості друкованих знаків залежно від кегля. На цій підставі її не можна застосовувати як розрахункова одиниця в перекладацькій практиці.

Досягнення ясної та недвозначної домовленості про кількість знаків, що утворюють облікову сторінку, є обов'язковою умовою прийняття перекладачем замовлення на письмовий переклад. Замовник і перекладач можуть за взаємною домовленістю визначити будь-який розмір умовно-стандартної сторінки, встановивши ставку винагороди, що задовольняє обидві сторони, необхідно лише використовувати однаково зрозумілі замовником і виконавцем величини.

Розмір умовно-стандартної (облікової) сторінки в 1860 р. друкованих знаків (з пробілами) статистично видається найбільш поширеним, і він, мабуть, стає фактичним стандартом на ринку перекладів України.

Хоча результат праці перекладача може, по суті, бути виміряний лише після завершення роботи, тобто за перекладеним текстом, для замовника часто бажано і необхідно заздалегідь уявляти її вартість. Для визначення попереднього обсягу перекладу російською чи українською мовами в умовно-стандартних сторінках іноземного оригіналу можна застосовувати такі встановлені емпіричним шляхом перерахункові коефіцієнти:

Визначення обсягу тексту формату MS Word проводиться з використанням відповідної функції текстового редактора Microsoft Word (меню «Сервіс» та «Статистика» або, відповідно, «Tools» та «Word Count») (при цьому треба усвідомлювати, що методика комп'ютерного підрахунку відрізняється від традиційної, приписаної вищезазначеними нормативними документами. додаткові відмінності). Для текстів, збережених в інших форматах (Microsoft Excel, Microsoft Access, Adobe Acrobat з конвертацією тексту у формат RTF), можна рекомендувати перенесення їх у Microsoft Word з наступним підрахунком за описаним вище способом.

У редакторі "Power Point" підрахунок слів здійснюється за допомогою функції "Файл" а "Властивості" ("File" і "Properties") з подальшим множенням кількості слів на 9 (емпірично виведена середня кількість символів у російському слові з урахуванням однієї пробілу після нього). Для інших мов (або для інших текстів) ця кількість буде, звичайно, різною.

Однак визначення обсягу тексту запропонованими способами, на жаль, не можливе для документів зі складним форматуванням, в яких є т.зв. "text boxes" та ін. У разі необхідно використовувати спеціальні макроси чи програми для точного підрахунку знаків, запропоновані над ринком у достатній кількості.

Згадка про те, що підрахунок обсягу тексту для перекладу здійснюється в символах з урахуванням пробілів, означає, що маються на увазі лише штатні пробіли між словами та рядками. Перекладач повинен вміти користуватися засобами форматування текстового редактора Microsoft Word (або інших, що використовуються в роботі) для оформлення абзаців і вирівнювання тексту по ширині, по центру сторінки, по лівому і правому краям. Неможливо використовувати символи табуляції та пробілу для форматування тексту. У тексті російською не повинні стояти поруч два знаки пробілу. При підрахунку суми винагороди надлишкові знаки повинні видалятися з тексту та не включатися до загального підрахунку.

У ряді випадків при поданні вихідного тексту у вигляді паперової копії підрахунок знаків доцільно робити вручну, а за великих обсягів тексту — на основі підрахунку вручну кількості знаків на вибірці з кількох сторінок та розрахунку загального обсягу за середньою кількістю знаків у сторінці.

Обсяг перекладу з іноземних мов на російську та з російської на іноземні обчислюється за оригінал-макетом перекладу. Виняток становлять переклади мовами, у писемності яких використовуються ієрогліфи, в'язь та деванагарі — обсяг таких робіт обчислюється за російським оригіналом.

Визначення обсягу тексту для редагування завжди здійснюється за оригіналом.

У тих випадках, коли представник замовника відчуває труднощі з розумінням причини включення до розрахунків прогалин при підрахунку обсягу роботи, рекомендується пропонувати оцінювати обсяг роботи без прогалин з пропорційним підвищенням ставки винагороди, видаленням прогалин з перекладного тексту та передачі його замовнику без прогалин, тобто.