Консульська легалізація полягає у підтвердженні відповідності документів законодавству держави їх походження та є засвідченням справжності підпису посадової особи, її статусу та, у належних випадках, друку уповноваженого державного органу на документах та актах з метою використання їх в іншій державі.

У свою чергу, провести консульську легалізацію документів можна трьома способами. Перший — консульська легалізація документів провадиться на території держави, яка видала цей документ. Другий — консульська легалізація документів провадиться на території держави, де цей документ необхідно надати (використати). Третій - консульська легалізація документів проводиться на території третьої держави.

Усі три методи консульської легалізації документів складаються з черговості різних запевнень.

У першому випадку, спочатку у нотаріуса засвідчується документ та правильність його перекладу мовою держави, де будуть використовуватися ці документи, потім слідує звернення до Міністерства юстиції, де свідчить справжність підпису нотаріуса. Після цього в департаменті (інший компетентний орган, залежно від держави) консульської служби МЗС підтверджується достовірність підпису посадової особи органу Мін'юсту і, нарешті, останній крок — відвідування консульства тієї держави, де використовуватимуться документи. Там і відбувається довгоочікувана легалізація.

У другому випадку іноземні документи спочатку засвідчуються в дипломатичному представництві або консульській установі тієї держави, на території якої вони були видані. Хочу зауважити, що підпис та печатку під підтвердженням вправі ставити лише посол, поч. консульського відділу (консул) його заступник (віце-консул). Інші особи консульства (посольства) підписувати документи такого роду не мають права. Далі, засвідчені таким чином документи, після перевірки каталогу справжності підпису, відбитка печатки та повноважень співробітника консульського відділу, легалізуються в уповноваженому органі консульської служби МЗС тієї держави, де ці документи будуть використані. У цьому випадку також може бути потрібний нотаріально завірений переклад документів мовою держави, де ці документи будуть використані.

Третій спосіб консульської легалізації документів у вигляді його специфіки не отримав широкого застосування, але можливість його використання за певних обставин, що склалися, не виключена.